Лабораторна робота 3

Тема: Модернізація процесу навчання на основі використання єдиного інформаційного освітнього середовища.

Мета: вивчити цілі інформаційної освіти, переваги організації єдиного освітнього навчання простору з метою модернізації процесу навчання.

Обладнання:

1. Електронний курс лекції 3. 2. Комп’ютер з ОС Windows та пакетом програм Microsoft Office, підключений до локальної мережі ВДПУ та мережі Інтернет.

Література

1.     Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія / В. Ю. Биков – К. : Атіка, 2009. – 684 с.

2.       Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Київ : Освіта України, 2006. – 366 с.

3.       Кадемія М. Ю. Досвід застосування сучасних засобів інформаційно-телекомунікаційних технологій у навчальному процесі ВПУ №4 м. Вінниці : для педагогічних працівників ПТНЗ, загальноосвітніх шкіл, ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної освіти / М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко. – Вінниця, 2006. – 257 с.

4.       Кадемія М. Ю. Інформаційне освітнє середовище сучасного навчального закладу : навчально-методичний посібник / М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т. В. Ткаченко, Л.С. Шевченко. – Львів : Вид-во «СПОЛОМ», 2009. – 186 с.

5.       Поясок Т. Б. Застосування інформаційних технологій в навчальному процесі вищої школи : науково-методичний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів економічного профілю / Т. Б. Поясок. – Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2009. – 104 с.

І Відповіді на контрольні запитання

2.       Які дидактичні умови лежать в основі підготовки педагогічних кадрів до роботи в ЄІОС?

Відповідь: У підготовці педагогічних кадрів для роботи в ІОС слід дотримуватися таких дидактичних умов:

−    модульний принцип організації навчання ІКТ;

−    забезпечення диференційованого підходу в навчанні;

−    урахування особливостей навчання студентів, педагогів у побудові змісту і принципів реалізації системи підтримуючого навчання;

−     підвищення мотивації педагогів до вивчення і використання ІКТ у професійній діяльності.

5.       Чим зумовлена необхідність створення та використання інформаційного освітнього середовища?

Відповідь: Застосування комп’ютерних технологій у навчанні є необхідною умовою досягнення цілей інформатизації освіти. В даний час пріоритетом для розвитку системи освіти є впровадження сучасних ІКТ, котрі забезпечують доступ до мережі високоякісних баз даних, розширюють можливості студентів щодо сприйняття складної інформації. Впровадження ІКТ здійснюється шляхом створення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності в залежності від конкретних потреб, використання можливостей ІКТ, впровадження гнучких технологій дистанційної освіти, видання електронних підручників тощо. Держава всебічно підтримує використання комп’ютерних технологій у системі оцінки знань, дистанційної освіти, сприяє забезпеченню навчальних закладів комп’ютерами, побудові міжвузівських інформаційно-освітніх мереж і т. ін.

Єдине інформаційне освітнє середовище (ЄІОС) поєднує широкий вибір навчального програмного забезпечення та мережних технологій, включаючи електронну пошту, форуми, програмне забезпечення колективного використання, чати, відео конференції, записи аудіо та відео, та широке коло навчальних інструментів, що базуються на використанні Веб-технологій.

Мета створення єдиного ІОС у навчальних закладах – формування успішної інтелектуальної і творчої розвиненої особистості, яка володіє високою інформаційною культурою.

6.       Схарактеризуйте зміст і характеристику компонентів інформаційного середовища.

Відповідь: Одним із найбільш значущих компонентів середовища  має бути програмно-методичний комплекс, націлений на інформатизацію навчальної діяльності навчального закладу. Проектування, побудова і експлуатація навчальної компоненти мають здійснюватися відповідно до комплексу вимог і рекомендацій психолого-педагогічного, методичного і технологічного характеру. Невід’ємним компонентом інформаційно-освітнього середовища мають бути засоби вимірювання, оцінки і контролю знань, умінь і навиків учнів і абітурієнтів. Існують певні аспекти комп’ютеризації вимірювання, оцінки і контролю рівня навчання, що свідчать на користь засобів ІКТ, які можна виокремити в самостійну компоненту середовища. До таких аспектів можна віднести достатньо широкий клас комп’ютерних засобів, безпосередньо призначених для автоматизації вимірювань і контролю знань, які не входять у систему формування навчальної компоненти середовища.

7.       Які інструменти навчальної діяльності використовуються в ІОС?

Відповідь: Важливим методичним ресурсом на стадії формування інформаційного середовища навчального закладу є мережеві методичні об’єднання вчителів, що дозволяють усім учасникам освітнього процесу обмінюватися актуальною інформацією, представляти свої власні методичні напрацювання і використовувати передовий досвід колег незалежно від місця їх роботи і регіону країни. Мережеві методичні об’єднання є потужною школою передового досвіду, що дозволяє безперервно підвищувати педагогічну ІКТ-грамотність педагогічного колективу.

8.       У чому полягають можливості використання ІОС в навчальному процесі, його складові?

Відповідь: Можливості, що відкриваються перед навчальним закладом, якщо в ньому організований єдиний освітній навчальний простір:

1) керівництву навчального закладу це дозволить:

−    створити єдине інформаційне освітнє середовище навчального закладу;

−    організувати розумний і раціональний документообіг в межах однієї установи, впровадити інформаційно-комунікаційні технології управління навчальним закладом;

−    впровадити систему збирання, переробки інформації з різних напрямів навчально-виховного процесу;

−    здійснити розгорнутий моніторинг навчальної діяльності закладу;

−    створити електронні бази даних педагогічних кадрів;

−    створити електронні бази даних студентського колективу;

−    підтримувати сайт навчального закладу, Веб-сторінки навчальних проектів;

−    розширити інформаційну взаємодію з іншими навчальними закладами;

−    розвинути контакти соціального партнерства з іншими навчальними закладами;

2) педагогічним працівникам це дозволить:

−    організувати доступ до всієї нормативно-правової бази документів;

−    використовувати програмне середовище, що формує інформаційний простір навчального закладу;

−    здійснювати самостійне навчання;

−    підвищувати кваліфікацію, брати участь у професійних об’єднаннях, семінарах, вебінарах, майстер-класах та ін.

−    упроваджувати інформаційно-комунікаційні технології і ресурси мережі Інтернет на різних етапах традиційної системи навчання;

−    створювати Інтернет-заняття, інтегровані уроки;

−    розробляти і використовувати власне програмне забезпечення і цифрові освітні ресурси, формувати, використовувати медіатеки і т. ін.

3) студентам навчального закладу це дозволить:

−    використовувати Інтернет-технології в організації додаткової освіти;

−    використовувати комп’ютерні технології для підготовки до занять;

−    застосовувати тренувальне тестування;

−    брати участь в Інтернет конкурсах і олімпіадах;

−    обговорювати актуальні проблеми на форумі, в Skype, на сайті навчального закладу;

−    інтелектуально і психологічно готуватися до подальшого продовження освіти;

−    навчитися працювати з інформацією, представленою в різних формах, відбирати і систематизувати науковий матеріал, робити повідомлення, доповіді на задану тему, складати план і т. ін.

−    брати участь у телекомунікаційних проектах.

Єдиний інформаційний освітній простір навчального закладу – це система, в якій задіяні на інформаційному рівні та пов’язані між собою всі учасники навчально-виховного процесу: адміністрація, викладачі, студенти та їхні батьки. Практично всі учасники навчально-виховного процесу об’єднані між собою відповідними інформаційними потоками.

11.  Які проблеми висуває використання e-learning?

Відповідь: Із упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес почали активно створюватися та використовуватися педагогічні програмні засоби, що знайшли своє використання в e-learning, тобто електронному навчанні.

Е-learning, не будучи панацеєю, є важливим ресурсом для підвищення кваліфікації викладачів, воно може забезпечити нинішній і майбутній викладацькі склади доступом до багатьох інформаційних ресурсів, курсів, інструментарію, програм навчання, он-лайнових співтовариств, а також забезпечити можливості співпраці з іншими працівниками освіти в усьому світі. За дуже короткі терміни e-learning стало одним із компонентів сектора високих технологій, що найдинамічніше розвиваються. Воно здійснило істотний вплив на вищу освіту. Нині більшість навчальних закладів у розвинених країнах забезпечені доступом до Інтернет в навчальних аудиторіях. На підставі цих тенденцій для розробників політики і стратегії дуже важливо оцінювати потенційну цінність e-learning для підготовки і оновлення навичок викладачів з тим, щоб вони, в свою чергу, допомагали в підготовці майбутніх фахівців до успішної роботи.

12.  Які існують та використовуються моделі змішаного навчання, у чому полягають їх переваги та недоліки?

Відповідь: Змішане навчання можна здійснювати за такими моделями:

Перша модель

1.  Навчання здійснюється за схемою:

ДН → очна сесія → самостійне вивчення на основі інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ)

− ДН (формування базових знань під час вивчення теоретичного матеріалу);

− очна сесія (детальний розгляд теми, обговорення та дискусія з даної теми);

− самостійне вивчення (виконання завдань на базі вивченого навчального матеріалу, спілкування засобами ІКТ).

Друга модель

2.  Тренінг в навчальній аудиторії → самостійне вивчення на основі ІКТ → очна сесія

Розглянемо відповідні складові:

− під час проведення тренінгу в навчальній аудиторії здійснюється відпрацювання певних ситуацій, які використовуються викладачем або виконуються практичні завдання, семінари, ділові ігри та інше.

− подальше навчання здійснюється самостійно в режимі он-лайн на більш високому та широкому обсязі навчального матеріалу, виконанні практичних завдань, а також здійснюється спілкування з викладачем, консультантом, студентом.

У наведених схемах змішаного навчання здійснюється поєднання самостійного та аудиторного навчання, що дає можливість кожному проявити себе відповідно до тих можливостей, якими він володіє.

Змішаний курс за обсягом навчального матеріалу значно більший у порівнянні з обсягом навчального матеріалу за традиційною формою навчання. Кожний учень або студент має можливість навчатися за власною траєкторією у будь-який зручний час. Використання електронних навчальних курсів сприяє зменшенню прогалин у знаннях, можливість одержувати додаткову інформацію для підвищення свого фахового рівня, відпрацювання пропущених занять та ін.

Головною перевагою другої моделі здійснення змішаного навчання є можливість практичного виконання або відпрацювання практичних ситуацій, здійснення повторення та узагальнення навчального матеріалу, спілкування з колегами після завершення навчання. У випадку, коли після завершення навчання виникають певні труднощі, кожний має змогу одержати додаткову консультацію у колег або викладача.

Змішане навчання є моделлю успішного навчання, метою якого є одержання знань з використанням консультування за допомогою електронної пошти, дискусії на форумах, блогах, у роботі з Веб-ресурсами, електронними книгами та ін.

Співпраця консультантів з тими, хто навчається, дозволяє кожному успішно завершувати вивчення навчальних модулів, усього навчального курсу.

Змішане навчання сприяє розвитку комунікативного спілкування, інформаційної культури, стимулює кожного до дії, одержання найкращого результату, просування до мети та активізації пізнавальної діяльності.

Такі інструменти змішаного навчання, як діагностика, оцінка та зворотний зв’язок, приклади кращих розв’язків тієї чи іншої проблеми дають можливість спрямовувати роботу тих, хто навчається у потрібне русло, одержати відповідні напрацювання, змоделювати необхідні дії, ситуації.

Не дивлячись на те, що е-learning, blended learning можуть стати могутніми інструментами підтримки розвитку освіти, успішне впровадження технологій навчання вимагає ретельного планування і бере до уваги низку чинників.

14.  Схарактеризуйте структуру електронного навчального засобу, вимоги до нього.

Відповідь: Електронні навчальні засоби (ЕНЗ), що використовуються у навчанні, мають містити:

- титульну сторінку ЕНЗ;

- анотацію;

- представлення автором розробленого курсу;

- навчальну програму;

- навчальні тексти;

- ілюстративний матеріал;

- список основної та додаткової літератури з усіх тем ЕНЗ;

- словник термінів, понять з окремих тем і до всього курсу на гіпертекстовій основі;

- хрестоматійні, додаткові матеріали;

- методичні рекомендації з вивчення електронного курсу;

- інструкцію по роботі з ЕНЗ.

Важливим є той факт, що інформаційні технології, які використовуються в процесі створення ЕНЗ базуються на таких функціях:

- наочність;

- інформативність;

- компенсаторність;

- адаптивність;

- інтегративність;

- інструментальність.

15.  У чому полягає відмінність Веб 1.0 від Веб 2.0?

Відповідь:

Предмет обговорення	Web 1.0	Web 2.0	Нові риси
Учасники	1. розробник і користувач 2. автор контенту і читач	1. користувач як співрозробник 2. читач як співавтор 3. товариство	Право на участь; скасування сторонньої регламентуючої сторони (модерації);
Програмне забезпечення	1. ПЗ створювалось для ПК 2. ПЗ — товар 3. закриті вихідні коди, АРІ 4. ліцензійний продаж 5. прив'язка ПЗ до обладнання 6. націленість на винахід 7. запланований реліз 8. для перегляду контенту використовується браузер	1. ПЗ створюється для веб 2. ПЗ — сервіс, додаток 3. відкриті вихідні коди, API, open-source software 4. ПЗ може бути безкоштовним 5. софт поверх обладнання 6. пошук застосування вже винайденому 7. «вічна бета» 8. альтернативні засоби відображення	Веб як платформа; зняття та розмивання бар'єрів та обмежень (вільний доступ, універсальність, спрощення);
Контент	1. Поповнення баз даних: а) плата постачальнику контенту; б) наймання добровольців; 2. Дані організовуються таксономічно (ієрархія рубрик); 3. Засоби збереження даних — каталог, бібліотека, сховище; 4. Односторонні посилання; 5. Форма представлення — персональні сторінки; 6. Статичний сайт; 7. Адресу має сторінка сайту; 8. Джерело — розум автора контенту; 9. Меню навігації сайту для роботи з даними цього сайту; 10. Копірайт; 11. Для сприйняття контенту потрібне відвідування сайту, переходячи по посиланню чи закладці;	1. Поповнення баз даних — те, що має один, відразу стає доступне кожному; 2. Дані організовуються фолксономічно; 3. Засоби використання даних — API-інтерфейси; 4. Автоматичні двосторонні посилання; 5. Форма представлення — блоги; 6. Динамічний сайт; 7. Адресу має мікроелемент контенту; 8. Джерело — колективний розум; 9. Інтерфейс для роботи з даними по всій мережі; 10. «Вільна» ліцензія GNU FDL; 11. Для сприйняття контенту не потребується відвідування сайту — можливість читати RSS -стрічки;	Мережа як єдиний колективний розум, атомізація контенту, агрегація, синдикація
Події	1. Замовлення та виготовлення програмного забезпечення; 2. Публікація контенту авторами і сприйняття його читачами; 3. Звертання до третьої особи — посередника для задіяння його ресурсів; 4. Великі, не багато численні угоди;	1. Співпраця через відділ технічної підтримки програмного забезпечення; 2. Взаємодія, додавання властивостей, цінності, створення спільного контенту кожним учасником; 3. Самообслуговування, яке засноване на партнерській архітектурі сервісу — сервіс лиш посередник між користувачами, які використовують їх власні ресурси; 4. Дрібні багато численні транзакції;	Співпраця;, самодіяльність; масові одиничні взаємовідносини;
Цінність та вартість	1. Вся цінність в ПЗ — хто володіє ПЗ, той і заробляє на цьому гроші; 2. Інтернет цінний як джерело інформації;	1. Вся цінність в базах даних — хто володіє базами даних та сервісами для роботи з ними, той заробляє на цьому гроші; 2. Інтернет цінний як інструмент комунікацій;	Робота з базами даних; сервіс, а не продукт; економія часу та уваги;

19.  У чому полягають переваги та недоліки використання m-learning у навчальному процесі ВНЗ?

Відповідь: Використання m-learning у навчальному процесі має певні переваги:

• учні можуть взаємодіяти один з іншим і з викладачем, а не ховатися за великими моніторами;

• набагато простіше розмістити в класі декілька мобільних пристроїв, ніж декілька настільних комп'ютерів;

• кишенькові або планшетні ПК і електронні книги легші і займають менше місця, ніж файли, папери та підручники і навіть ноутбуки. Розпізнавання за допомогою стилуса або сенсорного екрана є наочнішим, ніж за умов використання клавіатури і миші;

• є можливість обміну завданнями і спільної роботи; студенти і викладачі можуть посилати тексти електронною поштою, вирізати, копіювати і вставляти, передавати пристрої всередині групи, працювати один з іншим, використовуючи інфрачервоні функції кишенькових персональних комп'ютерів (КПК) або безпровідної мережі, наприклад, Bluetooth;

• мобільні пристрої можуть бути використані в будь-якомумісці, в будь-який час, зокрема вдома, в потязі, в готелях - це неоціниме значення для навчання за місцем роботи; також нові технічні пристрої: мобільні телефони, гаджети, ігрові пристрої і тому подібне, привертають увагу учнів і студентів – молодих людей, які, можливо, вже втратили інтерес до навчання.

Мобільне навчання можна комбінувати з іншими видами навчання, забезпечуючи інтерактивні умови навчання для студентів. Проте водночас розглянемо можливі недоліки:

 • малі мобільні екрани КПК обмежують кількість і тип інформації, що може бути відображеною;

 • наявні обмежені можливості для зберігання мобільних телефонів і кишенькових ПК;

• батареї повинні працювати без перебоїв, і дані можуть бути втрачені, якщо це не буде зроблено вчасно.

 • вони можуть бути набагато менш надійними, ніж настільні комп'ютери (хоча планшетні ПК нині починають вирішувати цю проблему);

• важко використовувати роботу з графікою, особливо з мобільними телефонами, хоча сучасні ЗG і 4G, зрештою, дають змогу це зробити;

 • ринок швидко змінюється, особливо для мобільних телефонів, тож пристрої можуть застарівати дуже швидко; у зв’язку з цим майбутнє mlearning потребує спільних зусиль виробників мобільних телефонів, постачальників мобільних послуг, а також експертів індустрії навчання;

• пропускна спроможність може знизитися за умови значної кількості користувачів, які використовують безпровідні мережі.

22.  Схарактеризуйте: інтерактивний навчальний комплекс, віртуальну лабораторну роботу, інтерактивний плакат.

Відповідь: Використання інтерактивних плакатів надає можливість забезпечити високу наочність, доступність навчального матеріалу, якісний його виклад і засвоєння.

Плакати містять інтерактивні рисунки, формули, відеофрагменти, фотоматеріали, біографії вчених, коментарі до текстів. Можливість робити «від руки» нотатки, написи та малюнки на навчальному матеріалі значно допомагає засвоєнню навчального матеріалу на практиці.

Віртуальні лабораторні роботи можна розглядати як своєрідний аналог або можлива заміна лабораторного обладнання предметних кабінетів, котре дозволяє повністю здійснювати моделювання об’єктів, явищ та ін.

Віртуальні лабораторії використовуються для здійснення:

−    демонстрації;

−    узагальнення;

−    виконання експерименту.

Таким чином, віртуальні лабораторії надають можливість формувати та відпрацьовувати вміння та навички, які в реальних умовах сформувати неможливо, а також у необхідності здійснення вимірювання певних величини та їх зміну в процесі виконання дослідів.

ІІ Практичні завдання

Завдання 5. Опишіть здійснення дистанційного навчання за однією з обраних моделей змішаного навчання. Обґрунтувати свій вибір.

Відповідь:

Навчання здійснюється за схемою:

ДН → очна сесія → самостійне вивчення на основі інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ)

− ДН (формування базових знань під час вивчення теоретичного матеріалу);

− очна сесія (детальний розгляд теми, обговорення та дискусія з даної теми);

− самостійне вивчення (виконання завдань на базі вивченого навчального матеріалу, спілкування засобами ІКТ).

За даною моделлю організовується як самостійна робота учнів (студентів) так і аудиторне навчання, на якому викладач може пояснити всі незрозумілі моменти та підчас, наприклад, дискусій відбувається більше розуміння матеріалу, та корекція знань.

Завдання 6. Складіть алгоритм створення документа в середовищі Веб 2.0, який використовується в навчальному процесі ВНЗ.

Відповідь:

Он-лайн офіси: Документи Google(https://docs.google.com), Toffix.Ru(http://toffix.ru), Feng Office (http://www.fengoffice.com)

Користувачі можуть створювати та зберігати електронні документи в Інтернеті. Документ одночасно можуть переглядати та редагувати кілька користувачів, для яких встановлені відповідні дозволи автором документа

Принцип створення документа аналогічний до текстового редактора Word.

Завдання 7. Наведіть приклад використання e-learning, m-learning, b-learning в навчальному процесі ВНЗ та опишіть відповідну педагогічну технологію.

Відповідь: E-learning (Electronic Learning) – система електронного навчання, синонім таких термінів, як електронне навчання, дистанційне навчання, навчання з використанням комп'ютерів, мережеве навчання, віртуальне навчання за допомогою інформаційних електронних технологій. Під час вивче

На основі аналізу технічних можливостей сучасного мобільного та програмного забезпечення здійснено класифікацію засобів, які можуть застосовуватися у технологіях m-learning. Найбільш доцільним є використання мобільних електронних книг, електронних словників, довідників та інших засобів, створених на базі wap – та Java – технологій. 

Останніми тенденціями в навчанні є змішане навчання (blended learning), що поєднує в собі різні види навчання з метою зробити його ефективнішим і цікавішим. Змішане навчання поєднує в собі переваги різних форм навчання, і найкраще підходить до контексту навчання в інтерактивному навчальному середовищі.

Завдання 8. Складіть план підготовки та проведення:

- Вебінару;

 Опишіть один із наведених типів заняття.

Відповідь: Вебінари (семінари) – особливий тип Веб-конференцій, що допускають лише односторонній зв’язок між аудиторіями (мінімальний зворотний зв’язок від аудиторії). Зв’язок, як правило, односторонній – з боку доповідача взаємодія із слухачами обмежена. Вебінари можуть бути сумісними і включати сеанси голосувань і доповідей, що забезпечує повну взаємодію між аудиторією і викладачем. Нині Вебінар використовують в межах системи дистанційного навчання.

Сама по собі ця тенденція дуже корисна і революційна для застосування у сфері дистанційного навчання. Але досвіду проведення Вебінарів поки майже немає, тому враження від більшості з них залишається далеко не позитивним. І це стосується не тільки людей, що не мають досвіду публічних виступів, а й професійних ораторів.

Звичайно, будь-який виступ має метою – донести інформацію до користувачів або навчити їх. Головним завданням у досягненні цієї мети є залучення уваги користувачів. Це зробити не завжди просто, виступаючи «наживо», а виступати через Інтернет – ще складніше. Саме тому, зазвичай Вебінари тривають не більше 90 хвилин. Як показує практика, користувача вистачає на 45 хвилин безперервного одержання інформації, далі потрібно переходити до запитань або вправ.

Щоб утримати увагу слухачів, можна періодично ставити їм запитання. Необов’язково, щоб всі користувачі на них відповіли, головне це примушує їх концентруватися на темі та тримати мозок в активному стані. Наприклад, розповідаючи про методи мотивації, ви можете запитати, які найбільш ефективні методи знають слухачі. Питання не має бути дуже складним і відповіді приймати і коментувати можна не більше 1-2 хвилин.

З іншого боку, не всі з нас добре сприймають інформацію на слух, тому будь-яку доповідь краще всього підкріплювати візуальною інформацією, для чого використовують слайди або відео. Навіть якщо нічого малювати, доцільно розмістити на слайдах просто тези доповіді з невеликим оформленням.

Для підвищення якості використання Веб-камери необхідно виконувати наступне:

−    дивитися в камеру, тобто на глядача;

−    жестикуляція має бути такою, ніби виступаєте перед аудиторією;

−    не забувати, що глядачі бачать оточення, тому необхідно підготувати задній план заздалегідь.

Першим кроком підготовки до проведення Веб-конференції, семінару, тощо буде розробка плану до виступу. Необхідно написати завчасно свою доповідь і декілька разів здійсніти саме розповідь, а не читання. Повністю прочитана доповідь під час Вебінара усипляє слухача в буквальному розумінні цього слова. Якщо є кому послухати, то виступіть перед ним наживо, або в режимі on-line, або запишіть свій виступ на магнітофон і прослухайте самі. Це корисно для ораторів-початківців, так почуєте всі свої помилки.

Підготуйте слайди, анімацію та інші матеріали, котрі збираєтеся демонструвати слухачам.

Зазвичай вчасно до конференції приєднуються лічені одиниці слухачів, тому не варто починати доповідь відразу ж, треба почекати, поки буде майже 50% від заявленої кількості учасників (але не більше 10 хвилин). У цей час мовчати в ефірі негарно, краще всього говорити за тематикою, яка пов’язана з конференцією: розповісти байку / притчу з теми Вебінару, ненав’язливо зробити рекламу свого сайту або відповісти на запитання перших учасників, які вже з’явилися.

До початку конференції можна відповідати на загальні питання конференції. Будь-які конкретні питання краще відкласти на завершення Вебінару.

Якщо відповідаєте на запитання, котрі задані не в ефірі, а в режимі чату, озвучуйте їх і відповідайте в ефірі, щоб решта учасників також брала участь у конференції.

Якщо хтось з учасників ставить запитання, що не відповідають темі, то залишаєте питання без уваги, поважайте решту слухачів, яким цікавий саме Вебінар.

Як тільки розпочата основна доповідь, переведіть всіх учасників у статус слухачів і не звертайте увагу, на записи у чаті.

Якщо ваша доповідь не передбачає участі слухачів, повідомте, що на всі питання дасте відповідь наприкінці і зосередьтеся на доповіді.

Якщо ж Вебінар передбачає участь слухачів, відповідайте на їх запитання в ефірі, щоб не створювати пауз. Питання, що не відносяться до поточної частини доповіді, краще відкласти на завершення, щоб не відволікати решту слухачів.

Як тільки завершена основна частина Вебінару, можна приймати запитання або відповідати на ті, які ви одержали під час доповіді.

Оскільки в ефірі не повинно виникати тиші, то якщо немає питань певний час, почніть відповідати на найбільш очевидні запитання або на запитання, котрі вам задавали минулого разу на Вебінарі з такою ж тематикою. Також можна розповісти про інші Вебінари, що ви вже проводили і проанонсувати наступні.