Лабораторна робота 10

Тема: Сучасні технології навчання та науково-дослідної роботи на основі ІКТ.

Мета: Ознайомитися із сучасними технологіями навчання та науково-дослідної роботи на основі ІКТ, навчитися шукати інформацію засобами спеціалізованих наукових пошукових систем.

Література

1.        Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навчальнийпосібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної  освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Київ : Освіта України, 2006. – 366 с.

2.        Интернет в гуманитарном образовании : учеб. пособие для студ. высш. уч. завед. / А. Е. Петров, М. В. Моисеева, Е. С. Полат; под. ред. Полат Е. С. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001, – 272 с.

3.        Кадемія М. Ю. Інформаційне освітнє середовище сучасного навчального закладу : навчально-методичний посібник / М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т. В. Ткаченко, Л.С. Шевченко. – Львів : Вид-во «СПОЛОМ», 2009. – 186 с.

4.        Поясок Т. Б. Застосування інформаційних технологій в навчальному процесі вищої школи : науково-методичний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів економічного профілю / Т. Б. Поясок. – Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2009. – 104 с.

5.        Трайнев В. А. Информационные коммуникационные педагогические технологии (обобщения и рекомендации) : [учебное пособие] / В. А. Трайнев, И. В. Трайнев – 3-е изд. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К^о», 2008. – 280 с.

6.  Bioinformatics: a concept-based introduction Edited by Venkatarajan Subramanian Mathura, Pandjassarame Kangueane, Springer Science+Business Media, LLC 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.springer.com.

7.  Immunoinformatics Springer New York 2008. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.springer.com.

8.  Berriz1, G. F. The Synergizer service for translating gene, protein and other biological identifiers / G. F. Berriz1, F. P. Roth // Bioinformatics. 2008. – 24. – 19. – P. 2272–2273.

9.  Konagaya, A. Trends in life science grid: from computing grid to knowledge grid / A. Konagaya // BMC Bioinformatics. – 2006. – 7. – (Suppl 5).

10.  Исследовательский совет Управления науки и технологии Велико­британии Research Councils at the Office of Science andTechnology (OST). . [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sciencemag.org/feature/misc/webfeat/vis2008/.

11.  Научная электронная библиотека e-library [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.elibrary.ru/defaultx.asp.

12.  Национальная лаборатория Argonne (Argonne National Laboratory). [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://wit.mcs.anl.gov/WIT2/.

13.  Национальный институт здоровья США – US National Institutes of Health (NIH.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nih.gov/.

І Відповіді на контрольні питання

1.     Назвіть основні причини створення системи Scopus.

Відповідь: Створення цієї пошукової системи дуже допомагає,при написанні наукових досліджень,так як система «Scopus» являє собою найбільшу в світі єдину мультидисциплінарну реферативну базу даних (із 1995 р.), що оновлюється щодня. «Scopus» – найбільша база даних наукових публікацій без повних текстів. Однією з основних функцій є вбудована в пошукову систему інформація про цитування.

2. Назвіть основні відмінності системи Scopus від подібних баз даних.

Відповідь: Scopus на відміну від Web of Science не включає видання з гуманітарних дисциплін та мистецтва, містить невелику частку журналів із соціальних наук – не більше 17%, і в процентному відношенні набагато ширше відображає природничі науки і техніку – 83%.

3. Назвіть основні характеристики, переваги та недоліки використання Scopus.

Відповідь: Фільтрування надлишкової інформації дозволяє отримати лише необхідні дані за запитом, оскільки відкидає дані про авторів з однаковими прізвищами, що перевіряються приналежністю до галузі науки, місцем праці, посадою тощо. Найкраще реалізовано в системі Scopus, а тому вважається, що дані цієї системи є найбільш правдивими. Негативним фактором є те, що ускладнюється реєстрація видань для індексування і більшість українських видань ігноруються.

 Scopus охоплює понад 15 тис. наукових журналів від 4 тис. наукових видавництв світу. Scopus на відміну від Web of Science не включає видання з гуманітарних дисциплін та мистецтва, містить невелику частку журналів із соціальних наук – не більше 17%, і в процентному відношенні набагато ширше відображає природничі науки і техніку – 83%. У базі даних SCOPUS користувачі можуть не тільки знайти анотацію та бібліографію статті, але також дізнатися ступінь її авторитетності в науковому світі (індекс цитування) і ознайомитися з роботами, що її цитують. SCOPUS пропонує декілька видів пошуку: простий пошук, пошук за автором, пошук за організацією, розширений пошук.  Можна ввести обмеження за роком видання або за часом додавання запису в базу SCOPUS. Також є можливість обмежити пошук предметними галузями (науки про життя, науки про здоров’я, медичні науки, фізичні науки та соціальні науки; якщо підвести курсор до назви предметної області – з’явиться жовте віконце з перерахуванням наук, що входять в цю галузь).
         За допомогою бази даних Scopus можна знайомитися з індексом цитування та списком робіт певного автора. Для цього зручно використовувати функцію «Author Search» – пошук за автором. Тут можна ввести прізвище, ініціали та організацію чи місто, в якій працює вчений, з списку вибрати потрібне ім’я. Поруч з кожним прізвищем в стовпці «Documents» можна вийти в профіль автора (Détail), переглянути список робіт автора, або переглянути останню назву.

4. Порівняйте, для пошуку якої наукової інформації найбільш доцільно використовувати пошукову систему «Web of science» та систему «Scopus».

Відповідь: Система «Web of science» (колишня назва – Institute for Scientific Information, ISI) (www.isiwebofknowledge.com).

Ця система покриває більше 9000 видань англійською і частково німецькою мовами (з 1980 р.) і включає в себе три бази

·        ScienceCitation Index Expanded (із природничих наук), 

·        Social Sciences Citation Index (із соціальних наук), 

·         Arts and Humanities Citation Index (із мистецтва та гуманітарних наук).

Процентне співвідношення між представленими в ресурсі Web of Science дисциплінами наступне: 25-27% – технічні та прикладні науки; 30% – це соціогуманітарні науки; 43-45% – блок природничих наук (в т.ч. 15-18% – науки про землі, біологія та медицина).

Система «Scopus» являє собою найбільшу в світі єдину мультидисциплінарну реферативну базу даних (із 1995 р.), що оновлюється щодня. «Scopus» – найбільша база даних наукових публікацій без повних текстів. Однією з основних функцій є вбудована в пошукову систему інформація про цитування. Scopus охоплює понад 15 тис. наукових журналів від 4 тис. наукових видавництв світу. Scopus на відміну від Web of Science не включає видання з гуманітарних дисциплін та мистецтва, містить невелику частку журналів із соціальних наук – не більше 17%, і в процентному відношенні набагато ширше відображає природничі науки і техніку – 83%.

5. Охарактеризуйте іншу наукову пошукову систему найбільш зручну для пошуку наукової інформації пов’язаної із Вашим науковим дослідженням.

 Відповідь: Google Scholar — вільна доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін.  Індекс Google Scholar включає в себе більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки найбільших наукових видавництв. За функціями він схожий на вільно доступні системиScirus від Elsevier, CiteSeerX і getCITED. Також він схожий на інструменти засновані на підписці, такі як Elsevier в Scopus і Thomson ISI's Web of Science.

Google Scholar дозволяє  користувачам здійснювати пошук цифрової або фізичної копії статей, онлайн або в бібліотеках. «Наукові» результати пошуку генеруються з використанням посилань з "повнотекстових журнальних статей, технічних звітів, препринтів, дисертацій, книг та інших документів, у тому числі обраних веб-сторінок, які вважаються «науковими». Оскільки більшість наукових результатів пошуку Google це прямі посилання на комерційні журнальні статті, більшість користувачів зможуть тільки отримати доступ до короткої анотації статті, а також невелику кількість важливої ​​інформації про статтю, і, можливо, доведеться заплатити за доступ до повної статті. Google Scholar так само легко використовувати як і звичайний веб-пошук Google, особливо за допомогою «Розширеного пошуку», який може автоматично звузити результати пошуку по конкретних журналах або статтях. Найбільш значущі результати пошуку за ключовими словами будуть перераховані по-перше, в порядкурейтингу автора, кількості посилань, які пов'язані з нею і їх ставлення до іншої наукової літератури, і також рейтингу публікацій журналу в якому вона надрукована. 

Завдяки своїй функції «цитується в», Google Scholar надає доступ до анотацій статей, в яких процитована стаття котра розглядається. Саме ця функція, зокрема, забезпечує індекс цитування раніше доступний тільки в Scopus і Web of Knowledge. Завдяки своїй функції «Статті по темі», Google Scholar представляє список тісно пов'язаних статей, ранжируваних в першу чергу по тому як схожі ці статті на первинний результат, але також з урахуванням значущості кожної статті.